- грабіжник
- -а, ч.Той, хто грабує.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
грабіжник
Смотреть что такое "грабіжник" в других словарях:
грабіжник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
грабіжниця — і. Жін. до грабіжник … Український тлумачний словник
драпіжник — (драпѢжник) розбійник, бандюга, грабівник, грабіжник … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
драпѢжник — драпіжник (драпѢжник) розбійник, бандюга, грабівник, грабіжник … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
раубшіц — Раубшіц: браконьєр, людина, що незаконно полює на забороненій ділянці [IV] грабіжник, браконьєр [20] стрілець, грабіжник [III] … Толковый украинский словарь
драпіжка — 1 іменник жіночого роду грабіж драпіжка 2 іменник жіночого роду, істота грабіжник … Орфографічний словник української мови
дряпіжка — 1 іменник жіночого роду грабіж дряпіжка 2 іменник чоловічого роду, істота грабіжник … Орфографічний словник української мови
бандит — а, ч. Озброєний грабіжник, розбійник. || зневажл. Про того, хто належить до банди, ворожого війська або про диверсанта і т. ін … Український тлумачний словник
гопник — а, ч., жарг., заст. Вуличний грабіжник … Український тлумачний словник
добичник — а, ч., заст. Розбійник, грабіжник … Український тлумачний словник
